Учасник бойових дій на сході, дніпрянин Кирило Потрас, на протезі здолав смугу перешкод та виборов право носити штормовий берет. Аби отримати цю відзнаку морські піхотинці мають скласти іспити та здолати 5-кілометрову дистанцію із фізичними та психологічними завданнями. Випробування проходили на Херсонщині, на полігоні в Олешківських пісках.

Дніпрянин Кирило Потрас рік тому пішов на фронт у складі 36 окремої бригади морської піхоти. Під час виконання бойового завдання підірвався на міні. 4 місяці проходив реабілітацію та звикав до протеза.

"Під чітким керівництвом наших лікарів, коли, в принципі, вони навчали нас наново ходити. Це не складно, але трохи дивне таке відчуття. Сам процес звикання... Ну, ти його відштовхуєш. Бо постійно там якісь моменти, там щось натирає, там трошки жме. Впевнено почав ходити ну може там місяці три тому, і потрошки вже бігаю", – говорить Кирило Потрас – учасник бойових дій.

До проходження смуги перешкод Кирило готувався вдома.

"Готуватися, на жаль, у залі я не мав можливості, карантин і т.п. Вдома жим лежачи, прес. Ну і морально себе трошки готував. Тричі я вже думав, що сходитиму зі смуги. Мені допомогла підтримка тих людей, що проходили смугу разом зі мною", – говорить Кирило Потрас – учасник бойових дій.

Аби отримати право носити штормовий берет військові мають скласти заліки з фізичної й тактичної підготовки, знати положення Кодексу морського піхотинця та здолати психологічну смугу, довжиною близько 5 кілометрів, зі зброєю та у спорядженні. На її шляху піхотинці мають виконати вправи стрільб після фізичних навантажень, подолати водну перешкоду, евакуювати пораненого. "Доволі складна смуга. Не всі хлопці молодого віку здатні її пройти. Для нього це було дуже складно. Я був постійно разом з ним, бачив, що йому це було складно. Декілька разів у нього були проблеми з протезом, але він самостійно усував всі ці негаразди та продовжував проходити смугу", – говорить Віктор Сікоза – командир батальйону морської піхоти.

Понад усе, каже Кирило, переживав, аби не підвести своїх товаришів по службі.

"Найважче для мене було – це знати, що я можу бути тягарем для своєї групи. Тому що я на протезі, я найслабша ланка і таке інше. Але хлопці тримали стрій, ми йшли дуже чітко, і навіть, наскільки я знаю ми наздогнали групу, яка йшла поперед нами", – говорить Кирило Потрас – учасник бойових дій.

Кирило покинув службу, зараз займається кіновиробництвом. Планує відновити стан свого здоров’я до можливості бігати та повернутися в армію. Читайте також 50 хлопців, призваних до армії цієї весни з Дніпропетровщини, служитимуть прикордонниками У Рівному мати призовника вкусила патрульного. Що відомо про інцидент На Житомирщині більше десятка юнаків ухиляються від призову Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро