25 вересня 2020 року на Харківщині під Чугуєвом розбився військовий літак із курсантами. На борту перебувало 27 людей, вижив один. Розслідування причин авіакатастрофи тривало майже рік: за цей час слідство зібрало речові докази та провело експертизи. Шість посадовців отримали підозри, справу Держбюро розслідувань передало до суду. Суспільне поспілкувалося з експертами, слідчим у справі та дізналося, чому впав літак та яка роль підозрюваних у справі.

Військовий літак Ан-26 виконував планові льотні навчання. О 20:43, коли літак був у небі, бортовий механік повідомив, що з ладу вийшов лівий двигун. Упродовж трьох хвилин екіпаж намагався посадити борт. Не долетівши до аеродрому кілометр, Ан-26 розбився.

Загинуло 26 людей: 19 курсантів та 7 членів екіпажа. Один курсант вижив. Усіх, хто був на борту літака, президент нагородив посмертно "за зразкове виконання військового обов’язку".

Читайте також: Ким були загиблі у катастрофі жителі Харківщини Перші дні слідства

Уночі на місце катастрофи приїхало керівництво університету, військові, слідчі та експерти. Розслідувати справу за підслідністю почало Державне бюро розслідувань. Правоохоронці дослідили уламки літака, відео, що знімали свідки катастрофи, та провели майже пів сотні перевірок. Фахівці також провели ДНК-експертизи, після чого передали тіла загиблих родичам.

Спершу слідство розглядало 4 версії: Технічна несправність літака; Помилка екіпажа; Помилка керівництва польотів; Неналежна підготовка літака.

Про те, що Ан-26 міг впасти після того, як пріоритет у посадці дали іншому літаку, заявив голова Харківської облдержадміністрації Андрій Кучер. За його словами, попереду сідав інший літак, на борту якого нібито перебував син командувача Повітряних сил. Відтак Ан-26 могли затримати на хвилину. Однак проміжні результати слідства цю версію відкинули.

Понад пів року розслідування

Причини катастрофи ДБР з’ясовувало сім місяців. Слідчі дослідити речові докази, допитали потерпілих. 61 том справи вже передали до суду. Військову, фоноскопічну та кілька допоміжних експертиз провели в Київському науково-дослідному інституті.

Інженерно-транспортна експертиза показала, що літак був технічно справним до моменту, як відмовила система ПРТ-24 лівого двигуна.

"Це пристрій регулювання температури... Під час приземлення літака, під час попереднього польоту та розбігу для виконання наступного польоту і відбулася ця несправність, яка була б виявлена у разі польоту способом зарулювання і була б виявлена на етапі, коли літак ще був на землі, під час зльоту з місця. У випадку додержання цієї вимоги технічна несправність була виявлена своєчасно та екіпаж мав би можливість безпечно та вчасно припинити зліт", – сказав слідчий ДБР у справі Іван Пузиревський.

Читайте також: "Є докази, які доводять причетність підозрюваних до катастрофи", — слідчий ДБР у справі Ан-26 Сукупність порушень

Експерти вважають, що падіння літака могла спричинити сукупність порушень. По-перше — "конвеєрний" спосіб злету під час навчань. Коли літак після кожного кола сідає, але при цьому не зупиняється і не вимикає двигуни. Тобто, борт на швидкості прокочується смугою, в цей час екіпаж міняється місцями і знову піднімається в небо. Такий "конвеєр" не передбачений для цього літака. Через неправильну експлуатацію і перевантаження на шостому колі з ладу вийшов лівий двигун і Ан-26 розбився.

"За умовами вправи літати (конвеєром – ред.) можна тільки на реактивних літаках. А на турбореактивних (на Ан-26 — ред.) – не можна. Він повинен був сісти, заглушити двигуни, дочекатися, поки зупиняться пропелери. Один льотчик-курсант виходить, інший – заходить", – каже Олександр Рувін, директор київського інституту судових експертиз.

Друга причина – перевантажений більш як на тонну літак. У літаку мало бути шестеро членів екіпажу, один штурман-інструктор і десять курсантів. Однак в літак посадили 20, чим і порушили умови виконання вправи.

“У порушення вимог в літак посадили по два курсанта-штурмана. Це ж більше навантаження на двигуни під час зльотів і посадок” , – зазначив Рувін. До того ж, літак із курсантами виконував одразу дві тренувальні вправи: для штурманів і для льотчиків. Разом виконувати вправи вони не можуть, каже Рувін. Але і майбутніх льотчиків, і штурманів в порушення вимог посадили в літак.

Мала місце і помилка екіпажу, говорить Рувін. За його словами, літаки типу Ан-26 можна безпечно посадити на одному двигуні.

Кого підозрює слідство

За результатами розслідування підозри отримали шестеро посадовців:

командувач Повітряних сил Збройних сил України Сергій Дроздов; командир військової частини А-4104 В’ячеслав Глазунов; керівник польотів Олександр Жук; заступник командира військової частини А4104 Віктор Вовк; заступник командира військової частини з льотної підготовки Роман Куценко; в.о. начальника Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба Олександр Турінський.

За версією слідства, "конвеєрний" спосіб злетів генерал Сергій Дроздов затвердив, не погодивши це із виробником, тобто заводом Антонов. "Чим створив враження, що такі польоти, незважаючи на те, що вони не передбачені керівництвом льотної експлуатації літака, є безпечними", – зазначає слідчий ДБР Пузиревський.     Із Суспільним Дроздов спілкуватися відмовився, оскільки зараз він на лікарняному. Його адвокат Павло Черненко вважає, що порушень у діях командувача Повітряних сил не було, і додає, що в саме такий спосіб експлуатуються літаки "дуже давно, ще з радянських часів".

Слідство підозрює також керівника польотів Олександра Жука. "Отримавши доповідь про несправність, він (керівник польотів — ред.) самозаспокоївся, заспокоїв керівний склад і жодної допомоги не надав", – зазначили в ДБР. Кореспонденти Суспільного кілька разів телефонували захиснику Олександра Жука, щоб отримати його коментар. Але спілкуватися із Суспільним ані підозрюваний, ані захисник не погодились.

Що зі справою зараз

Розглядати справу по суті суд почне після того, як останні двоє підозрюваних з нею ознайомляться.

Зараз під нічним домашнім арештом залишається заступник командира військової частини з льотної підготовки Роман Куценко.

Заступника командира військової частини А4104 Віктора Вовка відпустили під особисте зобов’язання, але з електронним браслетом.

Олександр Жук залишається під цілодобовим домашнім арештом.

Керівнику університету Олександру Турінському пом'якшили запобіжний захід до особистого зобов'язання, а генерал Сергій Дроздов – без міри запобіжного заходу. Жоден із підозрюваних своєї провини не визнає.

Читайте також: Родичі загиблих в Ан-26 про курсантів, офіцерів та слідство

Джерело