Тепер настав час розповісти про зміни, які стались у героїв. 

Павло Москаленко з прифронтової Волновахи прийшов на проєкт з ідеєю розповсюдження питної води через вендингові апарати. Ідея займатися видобутком якісної питної води виникла у чоловіка після того, як 2014-2017-го він був волонтером у Донецькій області і розвозив воду жителям рідного міста та у навколишні селища. 

"У мене все почалося 2014-го... Проблема з питною водою... Я як волонтер займався водою. Коли бойові дії закінчилися, у мене була мрія – займатися водою. 2019-го вдалося зареєструвати свердловину і відкрити перший апарат. В "Епіцентрі" почув про цю акцію і взяв участь в проєкті. Я написав бізнесплан. Через тиждень мені подзвонили", - пригадує Павло Москаленко.

Равликова ферма, якісна вода і шоурум в Києві: підприємці розповіли про результати виграшу у проєкті Епіцентру

Павло до всього, ще й священнослужитель. У фіналі він став першим учасником, якого оголосили переможцем, та вручили сертифікат на пів мільйона гривень. На отримані кошти від Епіцентру чоловік розширив кількість точок продажу води, встановив нове обладнання і в автівці планшет - авторська розробка. Гаджет за допомогою спеціальної програми веде облік та бухгалтерію, стежить за порядком, повідомляє про негаразди. 

Павло старанно стежить за обладнанням, за тарою для води та фільтрами. Власною запатентованою торговою маркою – "Наша водичка" - відповідає за якість зі своєї свердловини.

Карина Балеста - юрист за освітою. Після навчання працювала за фахом, але виграла грант від Епіцентру. Вона дізналася про проект, побачивши з автівки рекламний борд. До того, вона вже кілька років розмірковувала, чи варто змінювати роботу юриста у хорошій компанії на свою справу. 

Сьогодні Карина - власниця студії з виготовлення взуття під власним брендом "Карина Балеста". Ще вона - ідейна натхненниця, дизайнерка, головна менеджерка, промоутерка, бізнес-стратег, а також займається онлайн- та офлайн продажами, веде сторінку в Інстаграм, обирає постачальників, контролює робочі процеси та, звісно ж, творить. 

Грантових коштів вистачило ще й на дрібні покупки, такі як: активатор клею, ручний інструмент. 

"За грантові кошти я придбала швейну машинку і брусувально-шліфувальний апарат, прес, спеціальну ногу", - розповіла бізнесменка.

Частину коштів Карина вклала і в діджітал-рекламу, яка виявилася досить витратною статтею бюджету і не дуже ефективною. Звісно, на такий стан речей вплинуло й те, що Карині довелося відкрити майстерню у період карантинів через КОВІД-19.

Студія Карини Балести та шоурум територіально розташована у Києві в районі Софіївської Борщагівки. Турбуючись про клієнтів, і розвиваючи офлайн продажі, підприємиця виставляє взуття ще в одному столичному шоурумі – на вулиці Шота Руставелі.

Вона активно займається власним брендом в Інстаграмі. Контент на сторінці - стильний та привабливий. Забезпечує стабільний приріст клієнтів.

"Потрібно обов'язково вживати заходів... Якщо всесвіт тобі дав інформацію, ти саме там отримаєш те, що тобі потрібно", - вважає Карина Балеста.

Альона Шибунько - переможниця, яка на грантові кошти взялася за створення з нуля равликової ферми в передмісті Хмельницького. Крім необробленої ділянки землі зі старою глиняною хатинкою на ній в 10-ти кілометрах від Хмельницького, в Альони були оптимізм, ентузіазм та обізнаність в загальних рисах, як це все організувати.

Її ідея викликала інтерес у суддів та бажання підтримати потенційно успішний проект. Вони погодилися, що для Хмельницького регіону равликова ферма з гастротурами та екскурсіями для дітей може стати справжнім хітом.

Альона отримала грант у 500 тисяч гривень, які на рахунок надійшли в обумовлений термін. Тож, тоді не лишалося жодних сумнівів, що все відбулося насправді. І тут емоції радості витіснив добрячий переляк від усвідомлення того, скільки роботи необхідно подужати в досить стислі терміни: пройти навчання, замовити мальок, корм для равликів, деревину для щитів. Підприємиця готувала поле, викорчувала з помічниками пні, встановлювала стовпи, обнесла периметр спеціальною сіткою, монтувала систему поливу, засіювала поле їстівним для равлика перко, збивала та розкладала тисячу щитів, під якими равлик мешкає. 

Коли велетенський гуртожиток для равликів закінчили, Альона вручну розселила сотні тисяч мальків. Потім потрібно було оздобити територію ферми для відвідувачів: прибрати, привести до ладу глиняну хатинку, організувати фотозони, майданчик для равликових перегонів, а також готувати смаколики до кожної зустрічі гостей, бо погодьтеся, що дегустація равликів - для більшості є основним приводом завітати на ферму. 

"Довго думала, як назвати свою равликову ферму… Чому Епі? Тому, що завдяки Епіцентру здійснилася моя мрія", - наголосила Альона.

І, наостанок, з важливих задач на фермі - забезпечувати щоденний догляд за равликами. Власники працюють зранку і до вечора. Наступного року вони планують встановити нову теплицю.  

"Люди не сидіть на місці. Завжди користуйтеся шансом… Йдіть вперед. Хтось інший буде досягати успіху, поки ви будете сидіти на дивані", - закликала бізнесменка з Хмельницького.

У проєкт Мільйони добрих справ потрапили чудові і ділові люди. Уже через рік отримали підтвердження тому, що грантові кошти стали їм у пригоді. Добрі справи приносять щастя усім учасникам процесу.

інший буде досягати успіху, поки ви будете сидіти на дивані. "Хтось починав з виробу, а сьогодні у нього виробництво. Прийде благословення. Я скажу словами з Біблії: "Кожний вартий свого прожитку", - сказав Павло Москаленко з Волновахи.

Джерело