На Хмельниччині шостий день шукають дев'яносторічного чоловіка, який пішов у сусіднє село і зник. У Тернополі пенсіонерка вийшла з дому і не змогла повернутися, бо забула, як її звати і дорогу назад - її доправили до родичів поліцейські. Таких випадків зникнення літніх людей в Україні - багато. 

Про те, як вберегти рідну людину, яка страждає втратою пам’яті, йдеться 8 жовтня в сюжеті ТСН.19:30. 

90-річного чоловіка родичі уже шість днів шукають навколо села Волиця , що біля міста Хмельницького. Прочісують лісосмуги та заплави, кружляють дроном над кукурудзяним полем.

Зниклий Володимир Костик жив сам, бо не хотів переїжджати до дітей у місто. Щодня гуляв селом, навіть ходив пішки у сусіднє - за три кілометри. Однак, останнім часом почав блудити та не впізнавати рідних. 

Як розповів його син Олександр, торік уже був подібний випадок. “Уже була пізня осінь, його  побачив якийсь чоловік, викликав поліцію - його забрали і відвезли в село”, - каже він.

Цього разу - дідуся досі не знайшли. Його фото розмістили у соцмережах, до пошуків залучали кінолога зі службовим собакою, копи прочісували місцевість край села, де востаннє чоловіка бачили та оглядали місцину з висоти. Та усе намарно .

“Початкові заходи не дали результату, тому працівники поліції почали опрацьовувати місця масового скупчення людей, перевірили лікарні, ринки, магазини”, - повідомив старший інспектор сектору комунікації ГУ Нацполіції у Хмельгницькій області Олег Поворознюк. 

Старенький не користувався мобілкою, бо уже погано чув. Рідні двічі на тиждень приїжджали до нього з Хмельницького з харчами. Його невістка Оксана Костик розповідає, що хотіли почепити йому бейджик зі своїми номерами телефонів, але він його не хотів носити — зривав. 

У таких випадках медики радять родичам людей, які страждають від деменції чи хвороби Альцгеймера, вкладати у кишені стареньким записки із їхнім прізвищами та адресами або запропонувати нашийний медальйон з інформацією, кому телефонувати, коли знайдуть. 

Як пояснює неврологиня Анастасія Рахнянська, люди з віковими змінами у мозку та втратою пам'яті потребують постійного контролю родичів, адже адекватного лікування таких захворювань поки що немає.

Корисними можуть бути GPS-трекери - пристрої для відстежування пересування людини та швидкого зв'язку з нею. Вони бувають маленькі - у вигляді брелоків або більші, як наручні годинники. Коштують від трьохсот гривень до кількох тисяч.

Однак, прилади для розшуку можна чіпляти родичу лише за його згодою або крайньою необхідністю. Інакше, кажуть юристи, це буде втручання в особисте життя, за яке передбачено навіть кримінальну відповідальність. 

“Для відвернення більш поганих наслідків, звичайно, можна переступити через букву закону та встановити GPS-трекер без відома людини. Але лише у випадку крайньої необхідності - коли особа декілька разів губилася, для її пошуків залучали поліцію тощо”, - пояснює юрист Богдан Кушнір.

Дев'яносторічний Володимир Костик не мав ні телефона, ні GPS-трекера, тож його пошуки дуже затягнулися. Але родичі не втрачають надії - зараз отримали інформацію, що чоловіка в примітних рудих черевиках, як у зниклого, начебто, бачили аж в Умані.