На фронті капелани стають й психологами

На службі Богові та Україні. 25 жовтня в Україні відзначають день військового капелана. Сотні священнослужителів разом зі своїми підрозділами зустрічають цей день на передовій, де, хоч і без зброї, але несуть службу на рівні з іншими армійцями. З військовими священниками поспілкувалася журналістка "5 каналу".

"О! Отче! Падре! Батюша! Святійший! Доброго здоров’ячка! Як ваші справи?", – каже військовий капелан Олександр.

Так називають капелана 30-ї бригади побратими. На фронт він почав їздити, тільки-но розпочалися бойові дії на Сході. Спочатку волонтером, а коли вояки довідалися про те, що він священник, попросили відправити богослужіння.

"Багато хлопців мені кажуть, я ніби атеїст, але коли почали нас добре обстрілювати, я згадав усе, чого мене вчила бабуся. Усі молитви! Згадав все. Сам почав молитися своїми словами. І я завжди казав і буду казати, на передовій атеїстів немає", – додає військовий капелан.

Провівши кілька служб на передовій, Олександр зрозумів, його допомога як священника тут значно потрібніша, ніж на мирній території. З 2015 року він не полишає фронту. Живе разом з армійцями у бліндажах попри те, що про комфорт тут не йдеться.

"На вулиці був мороз. А підрясник висів на вішаку. Сюди залізла миша. Обгризла, залізла сюди і спала всередині. Я до сьогодні не хочу зашивати, бо це згадка про те, що святиня має залишатися святинею", – розповідає Олександр.

Від початку війни разом зі своїм підрозділом несе службу і Сергій Дмитрієв. Шеврон із написом "Капелан" – єдине, що відрізняє його від інших армійців.

"У нас просто є в суспільстві стереотип. Ми собі вигадали стереотип, що це якийсь бородатий дядько з хрестом, і він постійно щось просить. Але це не так. Це стереотип російської православної церкви", – зауважує військовий капелан Сергій Дмитрієв.

За 7 років війни для побратимів Сергій став не лише священником, а й психологом. Каже, обстріли вояки переживають значно простіше, ніж розлуку з рідними.

"Іноді дати пораду в ділах сердешних так само важливо, як і під час обстрілу. Є просто поради, які важливі для людини в цей момент", – додає Сергій Дмитрієв.

Військовий капелан Сергій Салогуб запевняє: "В першу чергу ми повинні стати для військових друзями! Подружитися! Спершу душевне, а потім духовне".

Сергій Дмитрієв священнослужитель української православної церкви. Його тезко Сергій Салогуб протестант. Попри те, що більшість армійців підрозділу – православні, каже, це не стає на заваді.

"Немає значення, яка віра. Протестант ти, мусульманин чи православний, саме головне, що у нас бог один. І ми повинні це не забувати", – зазначив Сергій Салогуб.

Військовий капелан каже: "Треба покопати, стали разом покопали. Треба бліндаж перекрити – перекриваємо бліндаж. Тобто військовий капелан повинен бути потрібен не лише словом божим, а й абсолютно в усьому".

Нині капелани є в усіх військових частинах. Вони у складі Збройних Сил України, утім попри те, що ризикують життям на рівні з іншими армійцями, статус учасника бойових дій для них досі не передбачений.

"Я не беру зброю, поки не прийде час. Якщо моїй сім’ї пряма угроза, то я буду захищати. Тут моя сім’я – військовослужбовці. Якщо буде загроза життю військовослужбовців, то ми будемо брати зброю і захищати", – підсумував військовий капелан Сергій Салогуб.

Вікторія Ковальова, Олександр Лахтін, Сергій Могилевич, Луганська область, "5 канал"

Нагадаємо, російські окупаційні війська чотири рази порушили режим припинення вогню, внаслідок ворожих дій один український захисник дістав поранення. Стан його здоров’я – середньої тяжкості. 

Джерело