І поки новий кошторис вихваляють урядовці, в опозиції критикують, що з такими цифрами українцям краще жити не стане

Якщо свічками ми запастися ще можемо і обігріти себе якось також, то впливати на те, щоб грошей у бюджеті стало більше – точно ні. Цього тижня парламент почав рахувати головний кошторис країни, з яким ми з вами житимемо наступного року. Хтось побачив там недофінансування соціальної сфери, хтось нарікав на прожитковий мінімум, який зовсім не відповідає дійсності, а саме від нього відштовхуються усі розрахунки.

Зрештою, критики було чимало. І якщо порівняти цей бюджет-2022 з бюджетами інших років, то кардинально нічого не змінилося. І загальна тенденція залишилася: себе державники точно не обділили. То якою буде ваша пенсія і зарплата, скільки ми віддамо боргів і звідки чекаємо надходжень? Кореспондент "5 каналу" Ірина Сисак розбиралася у цифрах для "Підсумків тижня".

Держбюджет-2022: якою буде мінімалка, пенсії, зарплати та скільки Україна має віддати боргів (Відео)

Готуй сани влітку, а бюджет – восени. За фінанси 2022 року Кабмін і депутати взялися на диво вчасно.

До проєкту бюджету, написаного Кабінетом Міністрів, народні депутати подали понад 3000 пропозицій. За підрахунками Мінфіну, сума депутатських забаганок – 86 трильйонів гривень. А це, лише уявіть собі, ще 57 бюджетів нашої країни!

"Було подано пропозицій на рекордну суму", – констатує міністр фінансів Сергій Марченко. 

А Євгенія Кравчук, заступниця голови фракції "Слуга народу", говорить: "Бюджет відповідає реаліям того часу, в яких він складається". 

А ось реалії українського бюджету такі:

як доходи, так і видатки у 2022 зростуть на понад 100 мільярдів.

А дефіцит бюджету значно опуститься – 188 мільярдів.

Данило Гетманцев, голова комітету ВР з питань фінансів та нардеп від "Слуги народу", говорить: "Бюджет має підвищення дохідної частини за рахунок детінізації, і за рахунок збільшення. ВВП плюс зменшується дефіцит, це добре, це свідчить про оздоровлення наших фінансів". 

Натомість Сергій Соболєв, заступник голови фракції "Батьківщина", говорить: "Назвати це бюджетом зростання дуже важко". 

Прогнозують у Кабміні і зростання економіки – майже на 4%. Споживча інфляція сягне 6,2%. Фактично незмінним залишатиметься і курс долара.

І поки новий кошторис вихваляють урядовці, в опозиції критикують. З такими цифрами українцям краще жити не стане.

Прожитковий мінімум за рік зросте гривень на 200. І навіть за таких умов у реальному житті він насправді щонайменше удвічі вищий від того, що прописали чиновники, кажуть у рахунковій палаті.

У проєкті Держбюджету-2022 продитковий мінімум вказаний так: 

  • грудень 2021 – 2393 грн
  • липень 2022 – 2508 грн
  • грудень 2022 – 2589 грн

Валерій Пацкан, голова Рахункової палати, говорить: "Реально прожитковий мінімум зросте лише на 2%, реальний прожитковий мінімум у 1,7 раз більше, ніж закладений в проєкті". 

Далі – зарплата. Якщо середню Мінфін прогнозує більш як 15 тисяч... то з мінімальною ситуація гірша. У грудні ще цього року вона зросте до 6500 гривень. Але у 2022 році підвищення нам варто чекати лише у жовтні – і те на 200 гривень. 

Сума мізерна, кажуть нардепи.

"На 200 гривень, тобто на 3%, офіційна інфляція 6%, вона буде набагто більшою", – наголошує нардеп від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко.

Зовсім не потішить українців і і мінімальна пенсія. На кінець року становитиме навіть не 2 тисячі гривень. Далі сподіватися на підвищення українські пенсіонери можуть лише у липні. Та сума зросте менш ніж на 100 гривень. Ще на 70 – збільшиться до кінця 2022 року.

У проєкт Держбюджету-2022 мінімальна пенсія має бути: 

  • грудень 2021 1934 грн
  • липень 2022 2027 грн
  • грудень 2022 2093 грн

"7 мільйонів пенсіонерів будуть отримувати менше прожиткового рівня, це нуль!" – говорить Юлія Тимошенко, голова фракції "Батьківщина". 

Аби із такими зарплатами та пенсіями українці не загрузли у боргах за комуналку, влада виділяє понад 38 мільярдів на субсидії. Це лише на 3 більше аніж цьогоріч. В опозиції вже нині рахують - цих грошей точно не вистачить, коли тарифи на тепло ростуть.

Ірина Геращенко, співголова фракції "Європейська Солідарність", каже: "Україна не потягне цих тарифів, громадяни не потягнуть цих тарифів, громадяни не потягнуть цих тарифів. Школи, лікарні не потягнуть цих тарифів". 

"Слуги" проблему розуміють і запевняють. За потреби у ручному режимі додаткові кошти на субсидії знайдуть. Десь перед новим опалювальним сезоном – як це було минулого місяця.

"Якщо не вистачає субсидій, ми додаємо, як ми додали проголосувавши зміни на 2021, 12 мільярдів додали", – говорить Данило Гетьманцев.

Там окрім енергетичної кризи, країну вже знову накриває коронавірусна.

Тож пріоритетом у бюджеті на 2022 уряд обрав саме медицину. На неї виділяють рекордні 197,2 млрд грн із них найбільше понад 157 на програму медичних гарантій. Суттєво піднімуть і зарплати медикам – до 20 тисяч гривень. Принаймні обіцяють.

У проєкті Держбюджету-2022 вказано:

  • мінімальна заробітна плата лікаря 20000 грн
  • мінімальна заробітна плата середнього медперсоналу 13500 грн

Та попри це в умовах пандемії грошей на охорону здоров'я все одно замало, упевнені народні обранці.

Кошторисна перевага – і в сектору нацбезпеки та оборони. На нього – рекордні понад 300 мільярдів віддадуть. А це майже 6% від ВВП. Менше половини отримає Міноборони. Гроші підуть на зарплати військовим та амбітні цілі – забезпечити житлом усю чергу ветеранів АТО. Знову ж таки. Принаймні обіцяють.

У проєкті Держбюджету-2022 зазначено:

  • національна безпека і оборона – 319,4 млрд грн або 5,95% від ввп
  • з них – 131 млрд міноборони
  • Грошове забезпечення та заробітна плата – 72 млрд грн
  • Розвиток озброєння та військової техніки – 32,9 млрд грн
  • Будівництво житла для військовослужбовців – 1,3 млрд грн.

Ірина Верещук, народна депутатка від "Слуги народу" говорить: "Питання щодо ефективності використання. Зараз ми говоримо лише про факт, а за фактом ми мали 1,5 млрд заборгованості, зараз втрутилися, виплатили, але це недопрацювання міноборони". 

А Олексій Гончаренко каже: "При цьому грошове забезпечення військовослужбовців не збільшується. Ну шо їм від тих відсотків ВВП". 

Збільшити видатки хочуть і на освіту. Понад 180 мільярдів. Більше половини – на зарплати освітянам.

Ще частина на підвищення стипендій студентам.

Ірина Сисак, Юрій Усік та Олексій Тищенко, "Підсумки тижня"

Джерело