З Ла-Пальми рятувальники вже евакуювали понад 7 тис. осіб

Стрімка лава, яка зносить усе на своєму шляху. І це не фільм-катастрофа, це катастрофа у справжньому житті. У такій реальності ось уже місяць мешканці Канарських островів. Там вивергається вулкан Кумбре-В'єха. І кінця-краю цьому немає. Так каже іспанська влада. Потоки лави рухаються зі швидкістю 700 метрів за годину. Рятувальники вже евакуювали понад 7 тис. людей. Повітряні маси з підвищеним рівнем концентрації діоксиду сірки, які утворилися після виверження вулкана, уявіть, уже дісталися України. Це засвідчив гідрометеорологічний центр. Це підтверджують і супутникові знімки. Для людей це повітря небезпеки не становить, адже воно на значних висотах – 10-15 кілометрів. Але сам факт! А цього тижня Канари ще почало трясти. І від такої тектонічної активності не застрахована майже жодна країна.

Адже ті чи інші стихійні лиха притаманні кожному регіону. А от як вціліти, вчасно втекти і що про це треба знати? На Канарах влада підготувалсася і вчасно евакуювала усіх з території 500 гектарів, а саме стільки вже накрила лава і попіл.  Та от якщо станеться подібне в Україні чи готові ми оперативно реагувати? На що варто звернути увагу та чи є такі загрози в  Україні розповість журналістка "5 каналу" Нонна Стефанова для програми "Час за Гринвічем".

Виверження вулкану на Канарах: як стихія змінила життя людей та чи загрожують Україні глобальні кліматичні зміни (Відео)

Замість потоків туристів – потоки розпеченої лави. Спустошені землі, спорожнілі міста. Від середини вересня острів Ла-Пальма на Канарських островах – не спить. Так само, як не спить і вулкан Кумбре-В’єха. За місяць виверження спалені сотні гектарів землі. Тисячі людей змушені евакуюватися, як-от це подружжя. Тоні Гонзалес – фермер, що вирощує банани на місцевих плантаціях. Вулкан позбавив його і дому, і роботи.

"Купили цей дім на колесах, щоб їздити на пляж на кілька днів. Але зовсім не для того, щоб жити тут постійно. Та от трапилася така халепа, і в нас не було іншого вибору", – розповів евакуйований внаслідок виверження Тоні Ґонзалес. 

А мешканці ось цього будинку до останнього вірили, що зможуть повернутися додому за лічені дні після евакуації. Але минуло кілька тижнів, а вулкан і не думає засинати. Жодних ознак цього – немає, кажуть учені. Тож ті, кого евакуювали, обережно і ненадовго повертаються, щоб узяти якісь речі. Кажуть, що забирають усе, що можна. Адже у будь-яку мить лава може дістатися і їхніх осель.

"Ситуація дедалі важча. Ось я допомагаю близьким родичам евакуйовуватися. Мусимо рухатися дуже швидко, маємо на збори лише годину", – наголосив місцевий мешканець, який допомагає в евакуації Стівен Родріґес.

Передбачити маршрут лави неможливо, як і засинання вулкана. Адже у вогнедишній горі відкриваються нові кратери, з яких новими шляхами течуть нові потоки лави.

"Ми не можемо визначити, як довго це все триватиме. Не можемо оцінити. Єдине, що можемо – це робити короткотермінові передбачення так, як прогнозуємо погоду. Можемо сказати, яка ситуація буде завтра. Але чим усе закінчиться – не знаємо. За нашими нинішніми прогнозами, за кілька днів виверження не зупиниться. Насмілюся сказати, що і за тиждень не зупиниться", – розповіла представниця департаменту спостережень за вулканами Кармен дель Фресно.

Ла-Пальма – острів вулканічного походження. Останнє масштабне виверження тут було 50 років тому, на початку 70-х. Тож місцеве населення знало, що стихія може прокинутися будь-якої миті. Хоча і не уявляло масштабів виверження. Вчені-сейсмологи застерігають: кожна країна має бути готова до стихійних лих, найбільш ймовірних на її території.

"Нам з одної сторони повезло, нема в нас таких вулканів, які були б небезпечні. У нас правда є грязеві вулкани. Вони є як в карпатських горах – Старуня, так і на керченському півострові, але небезпеки вони великої не викликають. Коли ж мова йде про територію України, вона розташована на границі потужного сейсмоактивного поясу планети, який тягнеться від азорських островів, тягнеться через Середземне море – захоплює широкий пояс такий. Наша територія лежить на границі того пояса", – сказав вчений-сейсмолог, заступник директора Інституту геофізики Олександр Кендзера.

Південний захід Одеської області, Крим, території, близькі до кордону з Румунією, – це потенційні зони, де в Україні можуть статися потужні землетруси. Менш масштабні ймовірні на всій території. Більшість із них люди практично не відчувають. Так, 19 жовтня землетрус стався в Івано-Франківській області, поблизу міста Бурштин. А 18 жовтня – у Закарпатській області, неподалік Берегового. Інформації про жертви чи руйнування – немає.

"Територія Румунії, де є гори Врача і під тими горами на великій глибині накопичується весь час пружна енергія, яка досягаючи своєї границі міцності прориває суцільність геологічного середовища. Виникають хвилі, вони доходять до нас і ми це відчуваємо як потужні землетруси. Такі потужні землетруси в минулому столітті були в 1940-му році, у 1977 році, 1986 і 1992. Останні землетруси які були в Румунії насправді є набагато меншими, ніж були до того. Насправді говорити про якусь регулярність подій, навіть пов’язаних із землетрусами – важко.. Такі землетруси як були в 1940 році, в 1977 в 1986, вони вразили не лише всю територію України, але й Москву і Санкт-Петербург", – зазначив вчений-сейсмолог, заступник директора Інституту геофізики Олександр Кендзера.

Підземні поштовхи супроводжують і виверження вулкана на Канарах. За добу таких міні-землетрусів тут фіксують кілька десятків. Дошкуляє людям на Ла-Пальмі і вулканічний попіл. Щоб захиститися від нього, мешканці острова ходять із парасольками. І в респіраторах – не лише як захист від ковіду. А і як захист легенів від чорного пилу. Із місцевих вулиць його не лише змітають, а й здувають спеціальною технікою. Мешканець цього будинку, також евакуйований, повертається до спорожнілого дому тричі на тиждень, вимітати вулканічний попіл з тераси і подвір'я.

"Подивіться! Отам лава, за триста метрів від мого будинку", – зазначив мешканець Ла-Пальми Хосе Франциско Рамон.

Вулканічний попіл завадив і роботі аеропортів – так само як свого часу зупинив польоти ісландський вулкан Ейлафятлайокютль. Адже викиди попелу, пилу і дрібного каменю з кратерів злітають у повітря на кілька кілометрів. Для повітряного транспорту це пряма загроза. Тож рейси – стоять.

Але життя і робота не зупинилися. Поки не працює авіація, люди намагаються дістатися на Ла-Пальму, чи виїхати з неї морським шляхом – на поромах. До них шикуються довжелезні черги. Не всі хочуть у них стояти, через пандемію. Але іншої дороги – немає. Тим часом, окрім вулкана Кумбре-В'єхи, у світі вивергаються ще два вулкани – Кілауеа на Гаваях та Асо в Японії.

Нонна Стефанова, "Час за Гринвічем"

Джерело