У четвер, 25 листопада, на 84-році життя помер ексголова КМДА, колишній очільник Київської міської ради та народний депутат України VI скликання Олександр Омельченко. Життя колишнього мера Києва забрав коронавірус.

Біографія Омельченка

Олександр Омельченко народився 9 серпня 1938 року на Вінниччині. Після того, як у 1941 році його батько пішов на фронт, мати з трьома дітьми (Катериною, Мілою і «Шуриком» – так називали у дитинстві майбутнього високопосадовця) переїхала жити на Житомирщину.

У 1956 році закінчив Брусилівську середню школу, далі навчався у Київському будівельному технікумі.

Любов киян та непроста кар'єра. Чим запам'ятався легендарний Омельченко (фото)

Вищу освіту Омельченко здобув у Київському інженерно-будівельному інституті та інституті народного господарства (нині – Київський національний університет будівництва та архітектури та Київський національний економічний університет). Після завершення навчання служив у Збройних силах.

Почав кар'єру на підприємствах «Головкиївміськбуду» (нині – «Київміськбуд»). Спершу Омельченко працював бетонщиком, але згодом отримав підвищення та доріс до посади директора заводу залізобетонних виробів, а пізніше – головного інженера домобудівного комбінату. До 1987 року встиг стати першим заступником керівника «Головкиївміськбуду».

Далі більше року Омельченко провів в Афганістані, де виконував обов'язки радянського радника-консультанта з будівництва. Після повернення з Афганістану Омельченко поїхав у відрядження до Вірменії, де керував відновлювальними роботами після землетрусу, що стався наприкінці 1988 року.

У 1989–1990-х ексмер Києва обійняв посаду начальника Головного управління «Держбуду» УРСР. У 1990-му став заступником голови виконкому Київської міської ради, у 1992-му – генеральним директором ДКП «Київреконструкція».


Любов киян та непроста кар'єра. Чим запам'ятався легендарний Омельченко (фото)
Омельченко починав свою кар'єру простим робітником-бетонщиком

Політична кар'єра

У 1994–1996 роках Омельченко став заступником голови Київського міськвиконкому. У травні 1994 року його призначили першим заступником голови Київської міської державної адміністрації.

У 1996 році, згідно з указом президента Кучми, Омельченко вступив на посаду голови КМДА. Під час чергових виборів до Київської міської ради 1998 року кандидатуру Омельченка ухвалили на посаду голови Київради. Рішення було прийнято всупереч Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», однак через відсутність окремого закону, який би врегулював порядок проведення виборів Київського міського голови, Омельченка затвердили на новій посаді.

Упродовж 1999–2006 років Омельченко був міським головою Києва. Один раз мера обирали депутати та двічі – кияни. На своїх перших виборах політик набрав 76% голосів (переміг Григорія Суркіса), а у 2002-му – 83%.

На виборах 2006 року Омельченко набрав трохи менше ніж 21% голосів виборців та несподівано поступився Леоніду Черновецькому та своєму колишньому протеже – Віталію Кличку.

У тому ж 2006 році президент України Віктор Ющенко видав указ про звільнення Омельченка з посади голови КМДА. Так завершується десятирічна «Ера Омельченка» у столиці.

На парламентських виборах 2007 року ексмер Києва отримав депутатський мандат за списком «Наша Україна – Народна Самооборона». Цього ж року очолив комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

У 2011 році Омельченко вийшов з фракції «НУ-НС» через конфлікт з оточенням Ющенка, але мандат не склав і лишився у Раді позафракційним депутатом.

Вже у 2014 році долучився до виборів міського голови Києва та знову взяв участь у виборах до міської ради, очолюючи список партії «Єдність», до якої повернувся після скандального виключення у 2005-му. У 2015-му Омельченко став депутатом Київської міської ради.

У 2019 році Омельченко спробував балотуватись у нардепи на київському 223-му окрузі, але програв кандидатці від «Слуги народу» Людмилі Буймістер.


Любов киян та непроста кар'єра. Чим запам'ятався легендарний Омельченко (фото)
Упродовж 1999–2006 років Омельченко був міським головою Києва

Критика і скандали

Один із найгучніших політичних скандалів за участю Омельченка припадає на 2002 рік, коли Генеральна прокуратура розпочала розслідування справи за фактом перевищення повноважень з боку керівників адміністрації Київської міської ради, пише 24 Канал.

У жовтні 2004 року Київрада затвердила рішення передачі землі відпочинкової бази «Пуща-Водиця» громадянам України, серед яких числилися здебільшого депутати різного рангу та низка чинних міністрів. Омельченка тоді звинуватили в незаконному розподілі землі в заповідній зоні.

Також чимало закидів до Омельченка було з приводу корупційних тендерів на благоустрій. Символом їх стала плитка, яку щороку клали по всьому Києву, щоб наступного року знову оновити її та освоїти міські бюджети. Однак нічого довести традиційно ніхто не зміг.

У 2009 році ексмер насмерть збив Олександра Карпінського на своєму позашляховику Mitsubishi Pajero. Свідки заявляли, що водій не загальмував перед пішохідним переходом. Однак прокуратура Києва закрила справу Омельченка, а сам політик виплатив родині загиблого компенсацію.

У грудні 2015 року стався новий інцидент – автомобіль Омельченко збив жінку, яка згодом померла. Депутат спочатку втік з місця злочину, але згодом повернувся. Пізніше вину за ДТП взяв водій політика.

У березні 2018 року стало відомо, що у своїй декларації за 2016 рік нардеп зазначив недостовірну інформацію. НАБУ відкрило кримінальне провадження проти Омельченко за ст. 366-1.



Останні вибори

Восени 2020 року Омельченко вирішив позмагатися за крісло мера Києва від політичної сили «Єдність». Згідно з екзитполами, за Омельченка віддали голоси лише 2,69% виборців.

Зазначимо, Олександр Омельченко в ексклюзивному інтерв’ю «Главкому» назвав найбільшу проблему для столиці. За його словами, негативів багато, але найстрашніше – корупція.

18 листопада під час відкриття пленарного засідання Київської міської ради міський голова Віталій Кличко повідомив, що Олександр Омельченко шпиталізований до лікарні із захворюванням на коронавірус.

Син Омельченка повідомляв, що батько постійно перебуває у кисневій масці.

Джерело