Суспільне Спорт поспілкувалося з футболісткою Ольгою Овдійчук про початок кваліфікації на чемпіонат світу, шанси збірної на вихід із групи та нестачу підтримки вболівальників.

Жіноча збірна України з футболу розпочинає наступний етап відбору до чемпіонату світу-2023 і 26 листопада (21:35) зустрінеться на виїзді з Шотландією вже під керівництвом нового наставника – іспанця Луїса Кортеса. А 30 листопада команда зіграє з Угорщиною.

До цього Україна вже провела два домашні матчі проти Фарерських островів (4:0) та Іспанії (0:6) і наразі посідає третє місце в групі після збірних Іспанії й Шотландії з трьома очками. Для прямого виходу на чемпіонат світу необхідно посідати перше місце, а для потрапляння до плей-оф кваліфікації – друге.

Читайте також: Жіночу збірну України з футболу очолить найкращий тренер Європи 2021 року

Про те, наскільки це можливо, та про оцінку перших матчів Суспільне Спорт розповіла одна з лідерок команди – нападниця "Житлобуду-1" Ольга Овдійчук.

Про матч із Фарерськими островами

"З Фарерами репетиція була. Ми відпрацьовували свої схеми, ігрові моменти. Багато чого вдалося з тою командою, бо рівень у них слабший, хоча він росте. Це хороша, чіпка команда. Багато гравців виступають у чемпіонатах Данії, Швеції. Але для нас рівень інших команд не те, щоб не важливий, та більше дивимося на свою гру".

"Ми з Фарерами грали в атакувальний футбол, а з іспанками – більше в захисний, більше бігали без м'яча, переміщалися, старалися закривати іспанкам зони, щоб у них було менше простору. А з Фарерами ми домінували, використовували їхні слабкі місця, використовували ширину". Про матч із Іспанією

" мав бути рівний. Ті голи – це наші помилки. Не дограли до кінця моменти, скинули в центр, а іспанки такі моменти використовують одразу. А у другому таймі вже складно було: фізичний стан гравців був не той. Майже за десять хвилин пропустили три м'ячі. На мою думку, це говорить про те, що вже втома була – почали втрачати зони, гравців".

"А в іспанок тренер робив заміни, і заміна не гірше основного складу. Напевно, вони були свіжі. Іспанія ж грає в один-два дотики. Дуже складно бігати весь час без м'яча".

"Сюрпризу від них ми не побачили. Ми розбирали збірну Іспанії й прекрасно знали їхніх лідерів та в яку схему вони грають. Ми готувалися до цієї гри, але вийшло що вийшло. Сподівалися досягти позитивного результату, але прекрасно розуміємо, з ким ми граємо. Там пів складу – з "Барселони". Минулого року вони виграли Лігу чемпіонів. Кваліфікація гравців, підготовка – це інший рівень.

Я вважаю, що Іспанія в цьому відбірковому нам не конкурент. З ними тяжко боротися. У нас поставлені задачі трошки інші: боротися з тими командами, де можна брати очки, де потрібно вигравати ігри й чіплятися за вихід".

Читайте також: "Дєвочки, забрати м'яча!" Репортаж з матчу Україна – Іспанія у відборі на чемпіонат світу-2023 Про домашні ігри на стадіоні "Колос" у Ковалівці

" Дуже хотілося б, щоб було більше вболівальників. Їхньої підтримки не вистачає. Тим більше стадіон невеликих розмірів, і пусті трибуни – це трошки погано. Коли підтримка є, то це на полі підбадьорює".

"Стадіон вміщує п'ять тисяч людей, і на чоловічий "Колос" він . Люди стоять навіть і футбол дивляться. А в нас людей, і з них половина – родичі. Це не рівень". Про реальність виходу до наступного раунду відбору та досвід кваліфікації на Євро

" Чи під силу нам друге місце в групі? Звичайно. Я впевнено можу це сказати. Це показав минулий відбірковий турнір до чемпіонату Європи, де ми з втратами пройшли серію з п'яти матчів . А Ірландія, Греція – це команди рівня Угорщини й Шотландії. Нам потрібно з ними грати й не боятися. Це не Іспанія й не Німеччина.

Щодо поразки Північній Ірландії в тому відборі, це не та команда, якій можна було програвати. Такий шанс був... Це був кінець сезону – можливо, всі були вже втомлені, адже ми непростий шлях пройшли до цього плей-оф, можливо, недооцінка суперника була. Ми після тої гри навіть не поверталися до неї, не обговорювали. Вирішили забути й готуватися до нового сезону".

Хто така Ольга Овдійчук 27-річна українська футболістка, яка грає на позиції нападниці. Родом із Дюксина Рівненської області. Одна з основних гравчинь збірної України та харківського клубу "Житлобуд-1", що є чинним і загалом десятиразовим чемпіоном України. Дебютувала в профі в 2009 році за костопольську "Родину", а також грала на правах оренди в чернігівській "Легенді". У 2012 році перейшла до "Житлобуду-1". А в 2019-му вперше підписала контракт із іноземним клубом – іспанським "Атлетіко", проте зіграла там лише 11 матчів. У 2020 році повернулася до "Житлобуду-1". З 2012 року виступає за дорослу збірну України. З тих пір узяла участь у 66 матчах та забила десять м'ячів.

Джерело