Протягом усього життя Борис Патон займався наукою. Він є автором понад тисячі наукових публікацій та понад 400 винаходів. До сфери наукових інтересів Патона належали зварювальні процеси, кібернетика, медицина, металургія.

27 листопада 1918 року – день народження Бориса Патона. Він народився в Києві у родині директора Інституту електрозварювання, викладача Київського політехнічного інституту академіка Євгена Патона.

До дня народження академіка, Суспільне зібрало цікаві факти про Бориса Євгеновича Патона, легендарного українського науковця.

1. Найстарший голова Національної академії наук у світі

Борис Патон став президентом Національної академії наук України у 1962-му, щоп’ять років переобираючись на новий термін. Останнього разу його переобирали у 2015 році. Загалом академік Патон обіймав посаду протягом 58 років.

Окрім того, Борис Патон із 1962 року очолював заснований його батьком Інститут електрозварювання.

2. Єдиний голова держакадемії наук у світі, який є її ровесником

Час заснування академії та день народження Патона збігаються – листопад 1918 року.

Майбутній науковець народився в Києві 14 листопада 1918 року у родині директора Інституту електрозварювання, викладача Київського політехнічного інституту академіка Євгена Оскаровича Патона. У паспорті Бориса Патона помилково зазначено іншу дату – 27 листопада, оскільки до дати нового стилю його справжнього дня народження, що зафіксовано у метричній книзі київської церкви Св. Марії-Магдалини, додали зайвих 13 днів.

Рід Патонів має дворянське походження, а предки Бориса Євгенійовича перебували на цивільній та військовій службі у Російській імперії.

У радянські часи та у перші роки існування незалежної України назву академії неодноразово змінювали. У 1918–1921 роках вона мала назву Української академії наук у Києві (УАН), із 1921 по 1936 рік — Всеукраїнська академія наук (ВУАН), у 1936–1991 роках — Академія наук Української РСР, із 1991 по 1993 рік — Академія наук України. З 1994 року установа має назву Національної академії наук України.

У 2018 році Національна академія наук України та Борис Патон відсвяткували свої сторічні ювілеї.

3. Розробив перший у світі прилад для обробки металу в умовах космосу

Завдяки напрацюванням Патона був здійснений перший експеримент зі зварювання у космосі.

1. "Вулкан"

Патон створив апарат під назвою "Вулкан" для обробки металу який дозволяє різати, зварювати та паяти у космічних умовах. Уперше прилад випробували на кораблі "Союз-6" у 1969 році здійснивши зварювання за допомогою електронного променя, плазми та електрода.

2. "Випарник"

Згодом на базі "Вулкану" створили ще один апарат для роботи з металом в умовах космосу – "Випарник" ("Испаритель"). Його випробували у серпні 1979 р. на борту космічної станції "Салют-6" космонавти В. Ляхов і В. Рюмін.

3. "УРИ".

Досвід, накопичений у процесі розробок "Вулкана" та "Испарителя", а також експериментів із ними на Землі і в космосі, дозволив розробити в 1984 році універсальний ручний інструмент для роботи з металами в умовах космосу – "УРИ".

Також науковець був одним із розробників методу електрозварювання м'яких тканин, так званого "шву Патона" – унікальної технології зварювання живих тканин, яка дозволяє знизити крововтрату під час операції, також скоротити час її проведення.

Патон є засновником галузі спецметалургії, яка базується на вдосконалених методах розплавлення металів за допомогою електрики. Завдяки ним з’явилася можливість розплавляти метали, стійкі до корозії та високих температур, що знайшло застосування у космічній, реактивній та атомній промисловості.

Крім того, науковець зробив значний внесок у розробку методів підводного зварювання, зокрема, створивши спосіб напівавтоматичного зварювання порошковим дротом.

Загалом Патон є автором понад тисячі наукових публікацій та понад 400 винаходів.

4. Міст у Києві названий на честь батька Бориса Патона

Євген Патон спроєктував цей міст і першим випробував його разом з синами Борисом та Володимиром, проїхавши ним на службовій машині. Унікальність мосту полягає у тому, що при його зведенні вперше використали технологію цільного зварювання.

Зведення мосту Патона розпочали у 1940 та завершили у 1953 році. Довжина мосту сягає 1543 метрів. На момент зведення він був найбільшим в Європі суцільнозварним мостом, у якого вперше всі шви виконали за допомогою автоматичного зварювання.

Із 1 листопада 1954 року по 9 червня 2004 року по мосту проходила трамвайна лінія. Сьогодні він є частиною Малої окружної дороги Києва.

5. Перший в історії отримав звання Героя України

Борис Патон став першим українцем, нагородженим званням Героя. Цю відзнаку 23 серпня 1998 року запровадив другий президент України Леонід Кучма, нагородивши Патона у день народження науковця – 28 листопада того ж року "за самовіддане служіння науці, визначні досягнення в галузі зварювання та спеціальної електрометалургії, що сприяли визнанню й утвердженню авторитету вітчизняної науки в світі".

6. Перший киянин, чий бронзовий бюст встановили при житті

За радянськими законами, як двічі Герою Соціалістичної Праці, Борис Патон був ушанований прижиттєвим бронзовим погруддям у рідному Києві – на вулиці Богдана Хмельницького, перед будівлею Академії наук НАН України. Таким чином він став першим (і поки що єдиним) киянином, увічненим таким чином.

Самого академіка цей факт трохи бентежив. В одному з інтерв'ю він стверджував, що йому стає ніяково, коли він проходить повз бюст – і навіть просив, щоб пам'ятник демонтували. "Я живий, а тут в центрі міста стоїть моя бронзова статуя", – казав Борис Євгенович.

7. Медаль на його честь

У вересні 2020 року НАН України запровадила Золоту медаль імені Бориса Патона. Її вручатимуть винахідникам за створення прикладних інноваційних науково-технічних розробок "з метою увічнення пам'яті академіка Бориса Патона". Ініціатива була одностайно підтримана членами Президії НАН.

8. Принципово залишався працювати в Києві

Відома історія, коли київському академіку Борису Патону в 1975 році наполегливо пропонували залишити Україну заради поста очільника Академії наук СРСР у Москві, який незадовго до цього за станом здоров'я лишив Мстислав Келдиш. На щастя, Борис Патон категорично відмовився, навіть всупереч бажанню Брежнєва. Вчений хотів працювати саме у Києві, в Інституті електрозварювання та українській Академії наук, створених його батьком.

19 серпня 2020 року в Інституті кардіохірургії ім. Амосова на 102-му році життя помер президент Національної академії наук України.

Читайте також

Учень Патона захистив дисертацію у Черкасах

У Черкаській дитячій лікарні з'явився апарат для зварювання тканин, автором якої є Борис Патон

Академія наук України запровадила медаль на честь Патона

Джерело