На Українському радіо Дніпра триває цикл програм «Мандруємо Дніпром» – про загадки та легенди краю. Які таємниці минулого приховує місто на Дніпрі – щосереди в етері розказують історики та краєзнавці.

П’ята розповідь пов’язана з особистістю архієпископа Катеринославського Феодосія Макаревського, іменем якого названий один з провулків міста. Його могила розташована у верхній частині Дніпра – біля Спасо-Преображенського собору.

Архієпископом Феодосій Макаревський був у 1870 - 1880 роках. Чим він відомий та якою була церковна інфраструктура за його керівництва – розповів науковий співробітник Музею історії Дніпра, доцент Дніпровського національного університету Олег Репан.

«Мандруємо Дніпром». Священник і краєзнавець Феодосій Макаревський: хто він Де була резиденція катеринославських архієпископів

«Якщо йти від собору вулицею Дмитра Донцова вниз, то упираємося в електричну підстанцію. у середині ХІХ століття ми би знаходилися на величезному архієрейському майдані. За дослідженнями дніпровського історика Валентина Старостіна, там була резиденція катеринославських архієпископів. Раніше вони мали свою резиденцію в Полтаві. З початку ХІХ століття перебралися до Катеринослава, де ще потрібно було облаштовуватися», – зазначив історик.

У 1790-1791 роках тут збудували дерев’яний палац для губернатора. Але потім його вирішили передати катеринославським архієреям і вони почали облаштовувати собі подвір’я. У цьому кварталі збереглися деякі будівлі старого Катеринослава, розповів науковець.

«Будівель, які залишилися з того часу, – небагато. Якщо подивитися на територію сучасної лікарні імені Мечникова (з давніх часів це – лікарський комплекс), то там збереглася будівля пастирської школи. Вона – праворуч, якщо стояти обличчям до електропідстанції. А ліворуч – зберігся будинок для священників. А архієрейська церква стояла там, де зараз знаходиться електропідстанція. Якщо пройти нижче, до станції канатної дороги, – там була резиденція архієреїв», – розказав Олег Репан.

«Архієрейське провалля»

За його словами, архієреї тих часів спричинилися до виникнення яру, якій зараз розділяє палац Потьомкіна (нині – Палац студентів ДНУ) і колишнє архієрейське подвір’я.

«Аби розділити ці дві ділянки, треба було викопати рів. Коли викопали, то по ньому рову пішов утворюватися яр, який іноді називали «архієрейським проваллям», – додав історик.

«Використовував службове становище в наукових цілях»

Що ж до Феодосія Макаревського, то він – уродженець Чернігівщини. Закінчував Чернігівську семінарію, вчився в Києво-Могилянській академії, продовжує дослідник. А ще – захоплювався історією краю.

Зокрема, збирав пам'ятки церковної старовини, найкращі з яких відправляв до музею Церковно-археологічного товариства в Києві.

«Ця людина відзначалася не тільки своєю набожністю, вірою в Бога. Ця людина відзначалася величезною цікавістю до історії, до минулого. Ми би, напевно, могли сказати, що архієпископ Феодосій використовував своє службове становище в наукових цілях. Він віддав вказівку всім священникам величезної Катеринославської єпархії збирати матеріали про минуле своїх парафій, минуле своїх поселень. Він багато працював над цим матеріалом і видав величезну книгу «Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії». З неї можна дізнатися про історію якогось поселення, яке ще входило до Катеринославської єпархії», – розповів Олег Репан.

Книга Феодосія Макаревського була перевидана у 2000-х роках.

Перша розповідь з циклу «Мандруємо Дніпром» – про Монастирський острів – тут

Друга розповідь – про «потьомкінську яму» – тут

Третя розповідь – про Воронцовський острів – тут

Четверта розповідь – про Семена Бардадима – тут

Читайте також У Дніпрі створили мурал «Зельда»: кому він присвячений Чи була Січ? У Запоріжжі відбулася всеукраїнська конференція з історії козацтва

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Джерело