На Бродівщині, у селі Берлин, сімейна лікарка діагностував у пацієнтки афазію – розлад раніше сформованої мовної діяльності, що характеризується частковою або повною втратою здатності розуміти оточуючих та говорити.

Окрім змоги говорити жінка втратила здатність рухати нижньою кінцівкою. Лікарка викликала екстрену медичну допомогу, поставивши діагноз "гостре порушення мозкового кровообігу".

"У жінки вночі різко підвищився артеріальний тиск", – повідомили у Львівському центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Бригада екстренки діагноз підтвердила, а оперативно-диспетчерська служба Центру вирішила скерувати за пацієнткою медичний гелікоптер. У селі він приземлився на автодорогу.

Симптоми афазії

Лікарі називають кілька видів афазії.

При еферентній моторній афазії пацієнт може переставляти звуки, склади, літеральні парафазії (заміна літери чи звуку в слові на інші), контамінації (помилкове відтворення слів).

Для цього стану характерний, так званий, телеграфний стиль мовлення, порушення ритміко-мелодійної сторони мови, тривалі паузи. При еферентної моторної афазії вимова окремих звуків не порушується.

Можливі два варіанти протікання аферентної моторної афазії.

Артикуляційна апраксія (нездатність висловлювати слова) або повна відсутність спонтанної мови, наявність мовного емболу (варіант мовної стереотипії).

Ситуативна мова залишається збереженою, але грубо порушується назва, повторення та інші види довільного мовлення. Порушується розуміння розмовної мови, значень, інструкцій, окремих слів, а також письмове мовлення.

При сенсорній афазії порушується слухове сприйняття мови при нормальному фізичному слуху.

Хворий не розуміє мовлення оточуючих, не може контролювати власний мовний потік, розвивається компенсаторне багатослівність.

У перші місяці після мозкової катастрофи мова хворого включає випадковий набір складів, слів і звуків.

При акустико-мнестичної афазії спостерігаються проблеми з утриманням у пам'яті інформації, сприйнятої на слух. Знижується обсяг запам'ятовування: хворий не вловлює сенсу промови в ускладнених умовах (швидкий темп, довга фраза, бесіда з кількома співрозмовниками), не може повторити за логопедом зв'язку з чотирьох слів. При оптико-мнестичної афазії порушується зорова пам'ять, слабшає зв'язок зорового образу предмета та слова, виникають труднощі у називанні предметів.

Амнестико-семантична афазія характеризується забуванням назв предметів, порушенням розуміння складних мовних оборотів, причетних і дієприслівникових оборотів, метафор, прислів'їв, крилатих фраз тощо. Також відзначається акалькулія (порушення рахунку та рахункових операцій), порушується розуміння тексту, що читається.

При динамічній афазії, незважаючи на правильне вимовлення слів, коротких фраз, окремих звуків, збережену автоматизовану мову, спонтанна оповідна мова стає неможливою. Мовна активність різко знижена, присутні ехолалії та персеверації. Лист, читання та елементарний рахунок залишаються збереженими.

Що робити пацієнту

При порушенні мови необхідно звернутися до лікаря (невролога) якнайшвидше, оскільки це може бути ознакою небезпечних захворювань головного мозку.

Як лікують афазію

Корекційний вплив при афазії має медичний та логопедичний напрями.

Лікування основного захворювання, яке викликало афазію, проводиться під наглядом невролога і включає медикаментозну терапію, при необхідності – оперативне втручання, активну реабілітацію (механотерапію, лікувальну фізкультуру, масаж, фізіотерапію).

Профілактика афазії полягає у попередженні черепно-мозкових травм, судинних мозкових катастроф, своєчасному виявленні пухлинних уражень мозку.

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.