Будні українських волонтерів, які забезпечують як військових, так і цивільних у скруті, в ТСН.

Усе нагадує якусь спецоперацію: збір швидкий, по серед глупої ночі, за кермом військові з раціями. Усе для того, аби встигнути за день проїхати більш як півтори тисячі кілометрів, і доставити гуманітарні вантажі. «Маємо дістатися на базу морської піхоти, під Одесу, і доставити квадрокоптер, тепловізор, гвинтівка, ну і трохи смаколиків», - розповідає військовий Роман

Морпіхи під Одесою - колись брати по зброї для Романа, та нині він є волонтер. Везуть все необхідне, і чекають зустрічі, із бойовою групою і їхнім командиром. Коротка зустріч і передача вантажу - у коробках і квадрокоптери й тактична амуніція, є окуляри, павербанки і далекомірний тепловізор-приціл, та головне - снайперська гвинтівка. «Це дуже важлива річ, яка допоможе нам нищити кацапню. Дякую, хлопці», - кажуть військові.

Не так давно ці бійці втерли носа росіянам. Вийшли з оточеного Маріуполя. «Ми боронили місто з справжніми левами, полком «Азов». В один із моментів, ми ж розвідники, виходили за межі міста і робили свою працю. І було так, що повернутися в місто не було можливості. І я, як командир групи, вирішив пробиватися з боями. Ми чотири доби ходили по тилам противника, робили свою справу, збирали інформацію», - розповідає командир бойової групи 35 бригади морської піхоти ЗСУ «Павук».

Він навіть сам це називає дивом, бо росіяни там усюди. Як приклад згадує лісок, в який зайшли по ночі. «Певно понад батальйон. Ми нарахували тільки 18 Д30-тих пушок»,- розповідають бійці.

Благо вдалося непомітно прослизнути, і назбирати даних про позиції ворога. Більше деталей розповісти не встигає, волонтери рухають далі в дорогу.  На в'їзді до Миколаєва знову передається партія допомоги.  Це батальйону Державної служби розвідки, Національної поліції. Вони, до слова, й супроводжують волонтерів та вантаж. «Задача допомагати благодійним фондам, щоб грузи, гуманітварна допомога доставлялася на передову, людям які цього потребують», - кажуть розвідники.

Поряд на вулиці розвантажується інша волонтерська бригада. «Зараз дуже важка ситуація у Миколаєві з водою, і ми вирішили привезти бутильовану», - кажуть волонтери.

Питної в кранах тут немає з місяць, бо перебитий водогін, що йшов з Херсону. Технічну ж воду подали лиш кілька днів тому.

Разом з водою волонтери привезли й чимало їжі. Її доставити потрібно в села, ті, що поряд з фронтом. В місті Баштанка, нині досить тихо, але ще в березні тут йшли бої. У центрі знищили ворожих три колони, про це нагадують зруйновані будівлі... Продукти довготривалого зберігання тут потребують майже всі. Чимало тих, хто залишився без роботи, чимало є переселенців. Як і на Київщині, росіяни тут розстрілювали цивільних, коли  ті машинами утікали від війни.

«Нас обстрілювали... В мене навіть машина, остався слід, а сусідів моїх зачепило, поранило, тваринку вбило, на руках просто»,- розказує місцева жінка.

Баштанку досі обстрілюють із окупованої Снігурівки, до якої кілометрів 45, та люди  їхати десь далі геть не хочуть. «Орки там знімають всякі відео, свій прапор причепили, але я думаю можуть там знімати що хоч, але ми переможемо, повернемося додому, будемо відбудовувати, і все буде добре», - кажуть люди.

В те саме "добре" вірять тут і військові, у них залишають останній запланований вантаж волонтери і знову дорога на Київ, бо ж завтра у них вже новий шлях, тепер на Схід, де також їх вже зачекалися.

Читайте також:

На Лиманському й Бахмутському напрямках ворог щоночі йде в наступ після артилерійських залпів

Бійці на "Азовсталі" втрачають надію, а їхні рідні в Туреччині благають про "диво" від Ердогана

Медведчук без заправок "Глуско" - важливий економічний удар по гаманцю агресора