Волинські археологи розпочали дослідження підвального приміщення споруди на розі вулиць Данила Галицького, 2 та Йова Кондзелевича, 5, що прилягала до монастирського корпусу .

Як розповів Суспільному керівник археологічної експедиції Віктор Баюк, на цьому місці у 1920-1930 роках розташовувалася невідома будівля.

До сьогодні споруда не збереглася – від неї залишився лише підвал. У підвальній споруді археологи частково дослідили дверний проріз та цілі, але засипані двері, які ведуть в сторону Хрестовоздвиженського храму та його двору.

"Орієнтовні розміри цієї окремої прибудови поверху – п'ять на чотири метри. Але в підвальній споруді є дверний проріз. Ми не знаємо на цей час, чи це є з’єднання з цими спорудами, чи це ще один захід в підвальне приміщення Хрестовоздвиженського братства, чи це рух туди, куди ми ще не знаємо", – говорить археолог.

Споруда була збудована з цегли пальчатки та іншої цегли, яку археологи згодом вивчатимуть. Зараз основним завданням спеціалістів є дослідження споруди, – каже Віктор Баюк. Для цього викачують воду із підвального приміщення.

"Ніби рівень води поступово знизився. Звісно, це тільки в цьому невеликому окремому приміщенні, бо викачати всю воду з-під монастиря необхідна інша технологія і зовсім інші машини", – зазначив археолог.

Разом із товаришами-колегами працює на об'єкті студент Богдан Омельчук. Поки збирав сміття і викачував воду, каже, знайшов дві макітри: одна поливана з візерунками, друга – звичайна, датована приблизно 17 століттям.

"Речі дають уявлення про те, який тут посуд був, чим користувалися. По тому, яке це століття, можемо визначити коли це експлуатувалося. Видно про їх матеріальне забезпечення, що люди могли собі таке дозволити", – розповів студент.

За результатами досліджень археологи нададуть рекомендації органам влади, як врятувати монастирський комплекс Луцького Хрестовоздвиженського братства, котрий перебуває в аварійному стані, – зазначив керівник археологічної експедиції Віктор Баюк.

Зараз у будинку, де розташований музей братства, затоплене підземелля, на стінах – грибок, а зі стелі осипається штукатурка. Як розповів намісник Луцького братського Хресто-Воздвиженського монастиря, ігумен Никодим, цьому будинку понад 400 років. Це найстаріша мурована будівля в Луцьку, яка збереглася до нашого часу.

Читайте також "У Луцьку археологи виявили фрагмент браслета ХІІІ століття. Як тривають розкопки" "Археологи у Луцьку знайшли вхід до трьох підземних кімнат монастиря шариток"

Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.

Джерело