28 вересня на Чернігівщині попрощалися з п'ятьма військовослужбовцями, які боронили нашу країну від російських окупантів. Про це повідомляє пресслужба Чернігівського обласного ТЦК та СП.
Капітан Дмитро Романченко народився 28 вересня 1997 року у Чернігові. Навчався у школі №12 та в Одеській військовій Академії. Служив у складі 54-ї окремої механізованої бригади, був командиром розвідувального взводу давав гідну відсіч ворогу. Отримав орден “За мужність” ІІІ ступеня.
Загинув боєць 9 вересня 2022 року біля населеного пункту Спірне на Донеччині. Попрощалися з воїном у Катерининській церкві, поховали його на кладовищі "Яцево".
Солдат Валентин Чичкан народився 29 квітня 2002 року у селі Ліски, що на Корюківщині. Тут він закінчив місцеву школу, навчався в Куликівському професійному аграрному ліцеї.
Після початку повномасштабного ворожого вторгнення воював у складі 4-ї бригади оперативного призначення Національної Гвардії України.
23 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоселівка на Донеччині Чичкан Валентин загинув. Провели його в останню путь та поховали на малій батьківщині, в селі Ліски.
Старший солдат Євген Пугач родом з міста Ічня, йому було 27 років.
Навчався в місцевій гімназії, проходив строкову службу. 27 квітня 2021 року Євген уклав контракт з 30-ю окремою механізованою бригадою, обіймав посаду навідника одного з підрозділів мотопіхотного батальйону.
22 вересня 2022 року під час боїв в районі Миколаївки Другої Донецької області Євген загинув. Поховали бійця на Ічнянщині.
Старший солдат Любомир Луцак народився 31 липня 1991 року у місті Івано-Франківськ. Навчався у Бобровицькому фаховому коледжі. До 24 лютого 2022 року Любомир працював у Києві, але з початком повномасштабного ворожого вторгнення долучився до лав ЗСУ та потрапив на службу до в/ч А7105.
23 вересня 2022 року під час боїв поблизу села Миколаївка на Донеччині Любомир потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Отримані ним травми виявилися несумісними з життям. Вдома у нього лишилися дружина та двоє неповнолітніх дітей — син і донька.
Молодший сержант Владислав Гриценко народився 20 січня 1998 року у селі Пархимів. Навчався в Остерскій гімназії, а у 2019 долучився до лав Збройних Сил України на контрактну службу. Так він потрапив до складу 13-го окремого десантно-штурмового батальйону.
20 вересня під час виконання чергового бойового завдання поблизу населеного пункту Яцківка, що на Донеччині, Владислав Гриценко загинув. Попрощалися з воїном у його рідному селі Пархимів, де і поховали.
Читайте також:"Ти маєш це витримати і бути сильною": дружина "Біцухи" з Маріуполя переїхала жити до Чернігова
Джерело
