У Полтаві один із провулків можуть перейменувати на честь воїна Олега Кулаковського. Він служив за контрактом і загинув 24 лютого на Сумщині. Про це Суспільному повідомила його дружина Анна Кулаковська. Історію воїна жінка розповіла до Дня Збройних сил України, який відзначають 6 грудня.

"Він ніколи не побачить свого батька, а батько ніколи не побачить свого сина і не потримає на руках. Я стараюсь його любити за двох", — каже дружина загиблого воїна Анна Кулаковська.

Полтавка Анна Кулаковська гуляє зі своїм півторамісячним сином Олексієм. Про вагітність жінка дізналася у березні цього року. Це було через місяць після того, як загинув її чоловік – військовий Олег Кулаковський.

"Він і не знав. Але я знаю, що він би був дуже радий. Це була та новина, яка спонукала жити далі. Малюк народився 14 жовтня, на День Захисника. Старший синочок, він молодчинка. Допомагає багато в чому. Ця вся ситуація зробила його набагато дорослішим".

Олег Кулаковський загинув 24 лютого у Сумах. Його підрозділ першим відбивав атаку на місто російських військ.

"Олег був за кермом. В нього влучив чи то осколок снаряда, чи снаряд. Він помер миттєво. Машина, в якій він їхав, там були боєприпаси, вона здетонувала. Тіло його згоріло. Не можна було визначити, чиє це тіло. Поховали ми його аж 23 квітня. Майже 2 місяці минуло із дня загибелі. На Затуринському кладовищі Алея Слави. А він – герой, він повинен бути там".

Олег Кулаковський із 2020-го року служив у десантно-штурмових військах. До цього мав власний бізнес та працював далекобійником. Після підписання контракту служив у зоні ООС на Донеччині.

"Це його мрія була з 18 років – піти в десантно-штурмові війська. Він сказав: «Я буду десантником, пора втілювати свою мрію життя». Так, було не легко, але я бачила в його очах, що він був щасливий від цього. Він заходив з роботи і говорив: «Так, десантник прийшов додому». На роботі також його цінували. Бо він умів все полагодити, машинами займався з колегами, побратимами".

У лютому частина, в якій служив Олег перебувала на Харківщині, а 23 лютого почали переміщатися на Сумщину.

"24 зранку я написала, що його люблю, що ми його любимо. Ввечері я йому уже писала: «Як ти?», але повідомлення не було доставлено. І, на жаль, його вже не було разом з нами".

Про загибель Олега родині повідомили у військовій частині.

"У мене був контакт людини із військової частини. Я зателефонувала. Він замовчав, а потім каже: «Їхній підрозділ не виходить на зв’язок. Ми не знаємо, де їх місце перебування». В той же день зателефонував мій батько, і йому сказали. Ця ж людина сказала, він просто не зміг мені сказати. Приїхав мій тато додому, сказав мені. Я не повірила".

Наразі Анна хоче, щоб на честь чоловіка перейменували провулок Уютний, де мешкає вона з дітьми.

"Хочу максимально зберегти пам’ять про нього. Ці хлопці, і Олег, і інші, які зупиняли наступ на Суми, Харків, Чернігів, вони герої. Завдяки їм ми зараз тут у відносній безпеці".

Олег та Анна були разом вісім років. У чоловіка лишилося четверо дітей.

Джерело