Вступив до лав Національної гвардії у 2007 році як солдат строкової служби. На цьому не спинився та підписав контракт, розповідає військовослужбовець запорізької 23 окремої бригади ОГП "Хортиця" НГУ Михайло Вернигора. 24 лютого чоловік разом із побратимами став на обороні Маріуполя.

Народився на Сумщині, за розподілом потрапив до Запоріжжя, а з 2014 боронив свободу та суверенітет України на Донеччині. Повномасштабне вторгнення зустрів в Маріуполі, каже Михайло:

"Після військової академії по розподілу в 2012 році я потрапив в Запоріжжя, у військову частину цього міста. І коли в 2014 році формувалась безпосередньо Національна гвардія, то я вже в ній проходив службу".

24 лютого, коли армія РФ почала наступ на Маріуполь, перше, що зробив, — схопив автомат, боєкомплект та побіг в укриття, згадує чоловік:

"О четвертій ранку по всій лінії розмежування розпочались артилерійські обстріли, і потім був “прильот” перший недалеко від нас. Як зазвичай по бойовому розрахунку: йде “прильот” і ми всі в укриття. В спідній білизні вискочив і забіг у бліндаж, в укриття".

Безупинні бої та артилерійські обстріли — так військовослужбовець згадує оборону Маріуполя. Під час одного з боїв отримав поранення, через яке довелось апмутувати частину лівої руки. Тоді ж потрапив на “Азовсталь”, каже військовий:

"Поранення я отримав 4 квітня. Це були вже бої в приватному секторі. І тоді я потрапив в бункер на “Азовсталь” де знаходився госпіталь. Там вже мені провели операцію щодо ампутації лівої кінцівки. Повністю був роздроблений ліктьовий суглоб. Це було близько 5-6 влучень із відстанні 3-4 метрів. Кульові".

Торік у травні Михайло разом із побратимами вийшов з “Азовсталі”. Росіяни утримували його та інших військовополонених в колонії в Оленівці:

"Нас вони називали між собою: “Вічні трьохсоті”. Тому що ти вже не є бойовою одиницею. Ти весь час залишаєшся пораненим. Намагалися нас подавити морально, але в них це не вийшло. Харчування було, якщо можна сказати, свиней так годують. І плюс умови проживання. В нас ліжок не було, ми спали на матрасах на підлозі".

Повернувся чоловік додому під час першого обміну військовополонених з “Азовсталі” 29 червня. З того часу і по березень 2023 року продовжував лікування після поранення.

Наразі, каже, зосереджений виключно на перемозі.

Читайте також

У Запоріжжі продовжують перейменовувати вулиці на честь загиблих героїв

Підписуйтеся на Суспільне Запоріжжя у Viber або в Telegram

Джерело