Підрив Каховської ГЕС шокував багатьох митців, і, як і багато небайдужих людей, дехто з авторів та авторок почав розповсюджувати інформацію про волонтерські групи та ініціативи, які допомагають людям уберегтися від паводку та подолати наслідки трагедії. Разом із тим, це спичинило і реакцію і в мистецтві.

Суспільне Культура розповідає про те, як відреагували на наслідки підриву дамби Каховської гідроелектростанції українські художники та художниці.

Анастасія Пустоварова

"Коли щось трапляється, подібне до такої катастрофи, як підрив дамби, зі мною відбувається німота: я не можу знайти слів, щоб якось приймати реальність, тому з'являються картинки. І лише після цього виникає можливість говорити", — розповідає Суспільне Культура художниця Анастасія Пустоварова.

Екоцид: історії та реакції митців щодо підриву дамби Каховської ГЕС

Пустоварова відома своїми графічними роботами, він самого початку повномасштабного вторгнення вона малювала звірів, які постраждали від війни. Після підриву ГЕС вона створила серію рисунків з українськими пейзажами, залитими водою. Усі вони — про деформований і змінений пейзаж внаслідок насильства.

"Для мене це — про руйнацію основ, зовсім недоторканих речей. Небо — земля — вода. Порушити ці основи означатиме вчинити злочин та гріх. Вода зайняла місце землі. А те, що не на своєму місці, — це завжди руйнайція та смерть", — говорить вона.

За словами художниці, відчуття ландшафту з повномасштабним вторгненням змінилося і здебільшого тепер пейзажі стали уявними, аніж реальними.

"Моє відчуття подібне до міфічних пейзажів початку світу або перед його кінцем. Де можуть існувати дві води, що оточують небо, але немає суші. Маю давній образ: коли втрачаю внутрішні опори, бачу себе у воді, навколо уламки, як після кораблетрощі, берега і дна немає, я чіпляюся за ці уламки, намагаючись знайти щось достатньо надійне, але те, що важке, тверде і непорушне на суші, у воді рухається, вислизає, б’ється. Я не можу навіть уявити, як це — втрачати свою землю буквально, а це відбувається зараз з сотнями тисяч людей і тварин по всій країні", — ділиться авторка.

Олександр Жуковський

Херсонський художник Олександр Жуковський каже, що втомився від війни як теми. Для нього вона відпала. "Жесті й так вистачає", — іронічно, але вже тихим голосом каже художник.

Жуковський є членом Спілки художників Херсона. Каже, що більшість його колег покинули місто.

На початку повномасштабного вторгення він робив політичні роботи, які були представлені у проєкті " Артопір", та був учасником "Резиденції у окупації". Нині каже, що перестав малювати, але робить скульптури, "переробляючи домашній мотлох". Каже, що з матеріалами зараз складно, він користується тими, які мав удома: залишками фарб, холстів та інших матеріалів. А коли закінчиться все, що має, каже, буде малювати вугіллям.

Жуковський перебував у місті під час окупації, а опісля виїжджав лише кілька разів на виставки в Київ та Запоріжжя. Його будинок розташовано у "безпечній зоні" — паводок його оминув, але він нагадує, що це не єдина небезпека: місто й досі обстрілюють росіяни. Запасся водою на випадок, якщо раптом у його районі не буде водопостачання, і далі продовжує займатися городом.

"Буває так, що прокидаєшся, чуєш пташок, і здається, що війни немає, — говорить він. — Страх пропав, немає сил вже переживати".

Kinder Album

Тема екодицу та впливу війни на тварин з'явилася у творчості Kinder Album від початку повномасштабного вторгнення. На початку авторка відтворювала образи, що бачила в медіа, у своїх рисунках. Згодом почала створювати керамічні скульптури, що нагадували форму кісток та рослин.

"Коли я дивилась на відео і фото з наслідками катастрофи, мене здивувало, наскільки сонячна погода і безтурботний настрій панував на цих відео. Напівзатоплена будівля палацу культури Нової Каховки, поруч пливуть лебеді: це все нагадувало якийсь фільм Соррентіно. Ця літня погода і неквапливий рух води на відео зовсім розходилися з емоціями розпачу, які викликали новини про загибель тварин, затонулі помешкання та інші ще невідомі, але вже страшні наслідки того, що вчинили росіяни", — говорить Суспільне Культура львівська художниця Kinder Album.

Художниця розповідає, що у неї народилася алюзія на озеро сліз з "Аліси в країні Див" Льюїса Керрола і зокрема образ Аліси, що пливе в озері з тваринами. І додає: "Я намалювала тих тварин, які бачила на відео з Нової Каховки, і дівчину, яка пливе перед ними, ніби вказуючи шлях. Намагалася передати цю сонячну погоду і апокаліпсис потопу одночасно".

Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!

Джерело