За попередніми підрахунками, 1,5-2 млн тонн агропродукції неможливо буде зібрати, а через значне підтоплення є ризик, що на наступні декілька років земля в регіоні стане непридатна для засівання.

Аби найгірший сценарій розвитку подій не став реальністю, вже сьогодні потрібно вживати швидких дій, пояснює на своїй сторінці в Facebook представник депутатської групи "ЗА МАЙБУТНЄ", член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Сергій Лабазюк.

Парламентар розділяє ключові дії на короткострокові, які Україна може зробити в нинішніх реаліях, та довгострокові – після закінчення війни та деокупації територій: "Швидкі дії – це термінове будівництво водогонів, забезпечення водою населення та с/г комплекс Побудова водогону в нормальних умовах займає 2-3 місяці, якщо реалістично – 6 місяців. Тобто вже до наступного сезону маємо шанс встановити поливні системи".

Також, як пояснює Лабазюк, потрібно подбати про меліорацію та полив полів. Якщо цього не зробити, є ризик корозії ґрунтів та неможливості відновлення родючості. Верховна Рада Україна на законодавчому рівні розгляне це питання вже наступного пленарного засідання.

"В порядок денний наступного засідання парламенту включений проєкт №7577. Ухвалення законопроєкту є другим етапом реформи у сфері гідротехнічної меліорації (реалізується відповідно до Стратегії зрошення та дренажу в Україні до 2030 року), та передбачає залучення іноземних інвестицій", - додає Лабазюк.

Якщо говорити про довгострокову задачу, то це – глобальне відновлення ГЕС, на яке піде мінімум 5-10 років при умові отримання міжнародної підтримки. Як додає нардеп, фізично це можна реалізувати тільки після завершення війни та деокупації території.

Читайте також:

• "Пішло не за планом": СБУ знайшла докази, що Каховську ГЕС підірвали росіяни
• Стало відомо, скільки людей загинуло та зникло безвісти через масштабні паводки на півдні
• У Єврокомісії назвали єдиного винуватця підриву Каховської ГЕС