Жителі Тернопільщини допомагали українцям, що були за Збручем. Люди готували пакунки з їжею та переправляли через річку.

Про це Українському радіо Тернопіль розповів дослідник Голодомору 1932-1933 років, доктор політичних наук, професор ЗУНУ та учасник російсько-української війни Микола Лазарович. "Що стосується Голодоморів, то так, як і в сьогоднішній війні, головне те, що українців хочуть знищити. Одним з основних побажань московитів є захопити нашу історію, але поки ми живі, не дуже виходить. Тому роблять все, щоб нас не було. Денацифікація, демілітаризація передбачає значною мірою те, що українці мають бути просто знищені. Це не перебільшення. Це те, з чим ми зіштовхнулися. Говорячи про Голодомори, можна було шукати якісь причини — "то не ми", "то так сталося", під час війни це все вже, як кажуть, називається своїми іменами".

Дослідник Голодомору розповів, не зважаючи на те, що кордони між радянським союзом і тогочасною Польщею були закриті, жителі Галичини активно допомагали українцям, що були за Збручем.

"Це і збір коштів, продовольства, молитви, різні дипломатичні речі, коли їздили до західних країн, намагалися достукатися. Люди зі заходу України головним чином з Галичини прагнули хоч якось допомогти. Але радянський союз допомогу не приймав. Коли прийшли до представника радянського союзу Майлова у Львові й сказали, що хотіли би передати кошти і продовольство для українців, які голодують, то він відповів: "Ніякого голоду немає. Там всі щасливі". Навіть західні дослідники описують про випадки, думаю, які були в районі кордону між теперішніми Тернопільською і Хмельницькою областями, коли люди шукали яким способом можна щось передати. Накладали на пліт їстівні припаси і через річку пускали, щоби цей пліт приплив до того берега. Польські прикордонники знали, що робиться, хоча не мали права просто так це допускати. Бо це могло бути, так зване, пачкарство, контрабанда. Але, знаючи про ту біду, вони заплющували на це очі. Що стосується радянських прикордонників, то коли люди прибігали, щоби щось зняти з того плота, вони просто по них стріляли".

За словами Миколи Лазаровича, він підготував до друку нове видання "Історії та культури України", яке зараз в одному з київських видавництв. За його словами, у ньому немає терміну росія та російський, а тільки московит і московитський.

Джерело