Режисер Олексій Залевський згадав про культ, який склався навколо Андрія Кузьменка після його загибелі у ДТП 2015 року

Смерть Кузьми Скрябіна очима його приятеля, відомого дизайнера: І тоді я зрозумів, що пі@дець буде

Дизайнер, режисер Олексій Залевський почав свою кар’єру в 1990-х, але останні роки від нього майже нічого не було чути. Він припинив випускати нові колекції одягу, знімати фільми та телепроєкти. З’ясувалось, що 49-річний артист важкохворий – в нього діагностували некроз кісток. Необхідно зробити дві операції.

Водночас Залевський розповів про деяких знаменитостей, з якими не тільки співпрацював, але й дружив. Серед них був і Андрій Кузьменко, більш відомий як Кузьма Скрябін.

Залевський познайомився з ним ще до шоу “Шанс”. Вони їздили на музичний фестиваль Таврійські ігри на пароплавах Дніпром (у Каховку, Херсонська область, зараз окупована росіянами). Тоді, за словами режисера, вони не були зірками, але починали свій шлях в шоу-бізнесі.

“Ми знайомі з часу, коли ми були ще ніхто, коли починали. Коли з’явився “Океан Ельзи”, Кравчук, Скрябін. Все тільки починалось. Ми ще самі не розуміли, що таке шоу-бізнес, як це все працює. Ми одночасно з’явились в різних сферах і так інколи між собою перетиналися… Ми якось обговорювали з Кузьмою момент смерті. Він казав, що невідомо, як будемо ми закінчувати. І він сказав: “Ну, у нас хоча б була можливість, ми пожили, повеселилися, поїздили, щось побачили. А мільйони людей навіть цього не пробували, що в нас було”. Те що в нас склалось чи ні, то вже інше питання”.

Смерть Кузьми Скрябіна очима його приятеля, відомого дизайнера: І тоді я зрозумів, що пі@дець буде

Олексія обурює, що лише після загибелі в ДТП (2015 рік) про Скрябіна всі заговорили. А до цього йому 10-15 років, каже Залевський, треба було вибивати собі ефір на радіо та телебаченні. І задля цього довелось працювати на музичному каналі.

“Він кожен ранок приїздив в студію і робив шоу тільки для того, щоб крутили кліпи гурту “Скрябін”. Тому що на М1 зайти просто так не можна було. І він відпрацьовував ефір, який з великого барського дозволу ставили кліпи Кузьми в ефір. І то, напевно один раз о другій ночі. І після цього, о Боже, Кузьма Скрябін, який гуру. А де ви були раніше? Чому ви не слухали його альбоми 20 років до цього? Кузьміч не був ідеальною людиною, в нас усіх є недоліки”.

Залевський здогадувався, що після гибелі Кузьми щось подібне буде. Але не думав, що це досягне такого національного масштабу.

“Нам подзвонили, сказали, що Кузьміч розбився, і аби ми приїхали до нього додому попрощатися о шостій ранку. Там було близьке коло людей. І стояв репортер. Як він знав? Його тільки з моргу о четвертій забрали. І тоді я зрозумів, що пі**ець буде. Його потім повезли до Львова, там танець з бубнами, церква, бабусі, все інше. Я так на це все дивився. Для мене це було дуже важко. Тому нічого доброго в цьому я не бачу… Після смерті лише всі почали підносити Кузьму. Де ви були раніше?”.

Залевський відзначив, що фраза “Хороший митець – мертвий митець” надихнула Залевського до його другого фільму.